Знову прощаюсь. Їду до Чернігова на нараду, так що тиждень мене не буде.
Цей тиждень- сподівань. Сподіваюсь, що по приїзду моя робота сама зробиться, якийсь добрий чолов'яга зробить ремонт у коридорі в моїй квартирі та мій комп якимсь чудом почне працювати )
Буду за всіма сумувати :)
А потім покажу фото та поділюсь враженнями про місто
|
|
|
Я думала, шо звичка де-попало падати ні з того ні з сього в мене пройшла. І от, сьогодні, йдучи на роботу, «это свершилось». Бігаючи від маршрутки до маршрутки, щоб влізти хоч в одну (запхати хоч одну ногу), я розтяглась на асфальті. Мій пакет розсипався, і з нього повипадало майже все, шо можна: книжка Ігоря Лесева «23», братова футболка та сухарики зі смаком сметани та зелені. (Сашко, вибач). Якась бабця дуже зраділа футболці і думала вже тягти у свій бік. Я відвоювала :) Якийсь мужчина (лежачи на асфальті він мені здався дуже високим) з радістю повідомив:«Впервые к моим ногам падает блондинка!». Ну мене це не дуже порадувало.
Зібравши свої речі та кістки до купи, думала, що робити: «На роботі треба вчасно з’явитись, бо начальника настрій останнім часом не сприймає моїх двогодинних запізнень. А улюблені джинси порвані на самому видному місці, долоні роздерті та збиті коліна, як у хрона якогось.» Потяглась додому перевдягатись. Як на зло, з колін почала цабеніти кров, і джинси мали тепер ше гірший вигляд. Дотьопавши до під’їзду, де мене зустріла консьєрж, шо побачивши мене з розтріпаним волоссям, розбитими колінами та обдряпаними руками завопила: «Валічка, тебе машина збила?!» і побігла викликати швидку. Ледве відмовила :)
Але в цьому всьому купа позитиву: Я прийняла душ. Холодний, приємний. Вже нікуди не поспішаючи я випила кави. Роздивилась нарешті ту братову книжку. Виявилось, шо вона ще й з авторським надписом: «Замечательной девушке Ире от Игоря Лесева». Я перевдяглась та вийшла на зустріч новим враженням від цього дивного ранку.
|
|
|
Шкода, шо її дуже мало. Два тижні для мене - то ніщо. Я тільки звикла спати до 12-ї, дивитись тєлєк до третьої, дихати свіжим вечірнім повітрям, дивитись на зорі...
Завдяки політтю картоплі в селі я засмагла. Ше рибу ловила. Не так, як Котег (крючки в ногу не заганяла та півнем себе не відчувала), але теж не гірше: на сьомій рибинці зловленій я порвала всьо, шо на вудочці можна порвати.
Ще була на «випускному» у племінниці у дитсадку! В мій час такого не було, це точно :)
А ше на дачі була:) А там ну так добре, так добре! Наїлась першої полуниці…. Але її майже всю з’їли хробаки. Вже старію мабуть, бо раніше таким не переймалась :)
А ще на дачі в мене прижився їжачок, який хрюкав на мого кота.
Ось така відпустка моя. Добре, що відпочила :)))) Але повторюсь –мало!
П.С.: западло! Хотіла фоток накидати до посту- а ніфіга, шось не грузицця
|
|
|
Привіт мої любі:)
Я за вами скучила-а-а-а-а :)))))
Вже відпустка закінчилась, хочу сказати, що швидко :)
Але є в тому й позитив- привіт ХБ, бувай відпустка :)))
|
|
|
|
 |
|
Чи потрібне Україні НАТО? | |
|
Саме тут кажу правду | |
|
Случайное фото со мной Мои фотоальбомы |
|
Коментів: 27
